Наш менеджер зв'яжеться з вами у найближчий час
Сезон 2025 року став для української горіхової галузі справжнім переломним моментом, який багато хто вже без перебільшення називає кризою. Сукупність кліматичних аномалій, структурних змін у світовій торгівлі та внутрішніх економічних викликів фактично завершила епоху так званого «дикого» ринку, де правила формувалися ситуативно, а ціна часто визначалася не економікою, а домовленостями.
Сьогодні галузь опинилася в точці вибору: або стагнація з поступовою втратою конкурентоспроможності, або повноцінний перехід на світові стандарти ціноутворення, якості та переробки.
Почалося все з клімату, який у 2025 році став для горіхівників справжнім стрес-тестом. Весняні заморозки вдарили саме в критичну фазу вегетації, у період цвітіння латеральних та верхівкових бруньок. Для волоського горіха це означало найгірший можливий сценарій. У середньому врожайність просіла на 60–70%, а в окремих регіонах втрати сягнули 90%. Фактично це був не просто неврожай, а системний дефіцит сировини. Те, що все ж потрапляло на ринок від населення, часто мало дрібний калібр і низький вихід світлого ядра, що автоматично знижувало його експортну привабливість.
На цьому фоні ціна почала реагувати доволі швидко. Якщо ще донедавна базисна закупівельна ціна кругляка у населення трималася в межах 30–35 грн за кілограм, то в сезоні 2025 року сформувався стійкий висхідний тренд. На українському ринку горіха дедалі частіше звучить прогноз, що позначка у 50 грн/кг до весни є не спекуляцією, а цілком реалістичним сценарієм за умов дефіциту якісної сировини.
Втім, сама криза оголила значно глибшу проблему, ніж просто неврожай. Вона показала системну ваду українського ринку, відірваність внутрішньої ціни від світових індикаторів. У той час як глобальний ринок орієнтується на міжнародні індекси, зокрема звіти *INC (International Nut and Dried Fruit Council), як на індикатори формування ціни, та на каліфорнійський ринок збуту горіха, то всередині країни довгі роки працював «регіональний принцип» ціноутворення. Великі заготівельники фактично формували ціну локально, і ця модель здавалася робочою, допоки не вдарила криза. Сезон 2025 року чітко довівши її нежиттєздатність.
Сьогодні ринок дедалі голосніше говорить про необхідність переходу до прозорої формули. Йдеться про модель, де закупівельна ціна формується від експортної, за принципом «ціна *FOB або *CIF мінус логістика та маржа переробника». Це не лише робить ринок зрозумілішим, а й повертає економічну мотивацію виробнику. Паралельно змінюється і підхід до якості. Галузь поступово відходить від купівлі «ваги» і переходить до купівлі «виходу ядра». Саме колір, калібр і відсоток світлого ядра стають новою валютою ринку, формуючи премії для виробників, які інвестують у технології.
Глобальний контекст лише підсилює ці трансформації. Україна експортує до 80% виробленого горіха, а отже повністю залежить від зовнішньої кон’юнктури. Європейський Союз наразі зберігає стабільний попит, але на горизонті з’явився новий потужний і доволі агресивний гравець – Китай. Китайський горіх, представлений промисловими сортами на кшталт Chandler або 185 (китайський промисловий сорт), активно демпінгує на ринках Близького Сходу та Туреччини. І хоча український продукт традиційно цінується за високий вміст олії та більш насичений смак, ми помітно програємо в однорідності партій і товарному вигляді. Світовий покупець дедалі частіше обирає стандартизований продукт, навіть якщо він дещо поступається за смаковими характеристиками.
Саме тому ключовим висновком для галузі стає необхідність формування великих, однорідних партій сортового горіха. А це, своєю чергою, неможливо без кооперації дрібних фермерів, які сьогодні працюють розрізнено й не можуть самостійно забезпечити промислові обсяги стабільної якості.
Паралельно криза запустила ще один незворотний процес, технологічну революцію в переробці. Дефіцит робочої сили, спричинений війною та міграцією, разом зі зростанням вартості людино-години зробили ручну переробку економічно невигідною. Ринок почав стрімко інвестувати у промислову сушку, що гарантує стабільність ядра та мінімізує ризики розвитку афлатоксинів. Масово з’являються фотосепаратори, фактично єдиний інструмент, здатний забезпечити сортування за кольором на рівні, якого вимагає ринок ЄС та відділяти шкарлупу від ядра без ручної праці. Водночас дедалі більше підприємств дивляться у бік глибокої переробки,виробництва горіхової муки, олії, паст і кондитерських інгредієнтів, що дозволяє компенсувати втрати від низької ціни на горіх в шкарлупі.
Цікаво, що на тлі кризи волоського горіха стрімко виріс інтерес до фундука. Ціни на рівні 100–200 грн за кілограм зробили його однією з найрентабельніших культур у садівництві. Інвестори активно закладають нові сади, але тут галузь намагається не повторити старих помилок. Виробництво одразу орієнтують під вимоги великих міжнародних переробників, що означає сертифікацію садів за стандартами *GlobalG.A.P. (Good Agricultural Practices) і роботу в довгих контрактах.
У підсумку криза 2025 року стала для українського горіхового бізнесу своєрідними «гіркими ліками», без яких дорослішання було б неможливим. Вона чітко показала: кулуарне ціноутворення має відійти в минуле, інтенсивні сортові сади зрошенням і захистом від заморозків повинні витіснити збір «під парканом», а технологічність і глибока переробка, стати новою нормою.
Галузь фактично виходить на інший рівень гри, де визначальними стають не обсяги самі по собі, а якість, стабільність постачання та здатність конкурувати на глобальному ринку за його правилами. І саме трансформація, запущена кризою 2025 року, визначить, чи зможе український горіх зберегти і посилити свої позиції у світі.
Або ринкові умови поставить горіховий ринок на місце або учасники ринку знайдуть спільну мову і будуть формувати ціни в залежності від світової ціни.
___________________________________________________________
*INC (International Nut and Dried Fruit Council) — Міжнародна рада з горіхів та сухофруктів, галузева організація, що об’єднує учасників світового ринку. Публікує статистику виробництва, експорту, баланси попиту й пропозиції та аналітичні огляди, які використовуються як орієнтир для оцінки глобальної ринкової кон’юнктури.
*FOB (Free On Board) — міжнародний торговий термін (Incoterms), що означає ціну товару, вже доставленого в порт країни продавця та завантаженого на судно. У цю ціну входять витрати на виробництво, доробку, внутрішню логістику та експортне оформлення, але не входять морський фрахт і страхування до країни покупця. Фактично це «ціна на виході з країни».
*CIF (Cost, Insurance and Freight) — міжнародний торговий термін (Incoterms), який означає ціну товару з урахуванням вартості самого товару, страхування та доставки (фрахту) до порту країни покупця. Тобто це «ціна з доставкою» до визначеного порту призначення.
*GlobalG.A.P. (Good Agricultural Practices) – міжнародний стандарт сертифікації сільськогосподарського виробництва, який підтверджує, що продукція вирощена безпечно, простежувано і за правилами, прийнятими на світовому ринку.
